Мета:
згуртувати учнівський і батьківський колективи; розвивати в учнів почуття обов’язку
перед родиною, старшими і молодшими членами сім’ї, вміння слухати і підтримувати
мир і злагоду в родині; виховувати повагу до сім’ї, любов до батьків, братів і
сестер.
Хід заходу
Вихід дітей
і вчителя.
Родина,
родина —
Від
батька й до сина,
Від матері доні
добро передай.
Родина,
родина — це вся наша Україна.
Учитель. Добрий день, шановна, дорога
родино! Так, якраз родина! Бовсі ми, присутні в цьомузалі, — це одна велика
родина школи: дідусі й бабусі, мами і тата, діти, вчителі. Адже школа —
цетежсім’я. А сьогоднішнє свято — цеосвідчення до своєїсім’ї, бажаннязробити
для неїщосьприємне.
Виходятьдвоєхлопчиків
і двоєдівчаток.
—
А скажітьмені, хтознає,щотакесім’я?
—
Та тищо? Не знаєш? Отакої! Сім’я — цесім «я»! Цеозначає,що в повнійсім’їповинні
бути мама, тато і п’ятьдітей! Щонайменше! Зрозуміло?
—
Теперзрозуміло. То що, у мене сім’янеповна? Бо ж у нас тількитроєдітей…
—
Отож, неповна. А треба, щоббуло так, як у народнійприказці: «У нашогоОмелька —
невеличка сімейка: тількивін та вона, щестарий та стара, тількиСидір та
Нестірко, та щедітокшестірко, та батько і мати, та їхні три брати!».
—
Ого! Оце так сімейка! Там, напевно, забувають, як кого звати… Бо ж їх так багато…
—
Не забувають, не бійся! А зате там діє правило: у кого дітоксім, там є
щастявсім! — У великійсім’їдітивиростаютьдружними, працьовитими, щедрими,
вміютьдопомагати один одному, тому вони і щасливі. Оце і є
перевагивеликоїсім’ї. А як росте одне дитя, воно часто стаєегоїстом, жадібним,
бозвикло, що все — для нього одного…
— Мабуть, так, бо народна мудрість говорить про це, адже є так багато
прислів’їв про сім’ю: «Яблучко від яблуні недалеко відкотиться», «Як буде
дружно, то не буде сутужно», «Яка гребля, такий млин, який батько такий син»,
«Яке дерево, такі його й квіти, які батьки, такі й діти», «Які мамка і татко,
таке й дитятко», «Нема того краму, щоб купити маму».
—
Тому цінуймо свою сім’ю, свою родину, щоб не бути в цьомусвіті одинокими.
Хлопчики
і дівчаткайдуть.
Лунаєпісня
«Сімейний альбом».
1-й учень
На
щирурозмову
Зібралися
ми з вами.
Розмовусьогодні
Присвятимо
мамам,
А
ще — татусям,
Братам
і сестричкам.
2-й учень
Я
всім вам вклонюся,
Бови
тоговарті!
Ми
любимо вас!
Це
свято — сюрприз вам,
Кохані,
від нас!
3-й учень
Ми
готували вам сюрприз
Старанно
і завзято,
Спасибі
вам, щовиприйшли
На
церодинне свято!
4-й учень
Спасибі
вам за те, щови
Веселі
і привітні!
Спасибі
вам за те, щови…
Ви
просто є на світі! Коханінаші, чарівні,
Найкращі,
найрідніші
Сценка про маму-зозулю (інсценізація за
мотивами казки «Зозуля»).
Ведуча.
Давно колись жили собі на світіматусябідна і неслухнянідіти.
Входить Мати, знесиленосідає на лавку,
витираєпіт з чола.
Мати
Сама
варю, перу, латаю, прибираю,
І
рибу я ловлю, і м’ясоздобуваю.
Хочдіткипідросли
— побільшалороботи,
Вже
й просвітку нема, самілишеньтурботи.(Зітхає.)
Ведуча.
Та йзахворіламати, заслабладуже-дуже. (Лягає у ліжко).
Лежитьсумна,
зітхає, та діточкам — байдуже. (Дітибігають, галасують).
Мати.
Подайте, діточки, води! Зваріть чайку ізквітів!
Дитина.
Нема коли! Ми йдемо гулять!
Мати
(підводиться, змахує руками)
Нущо
ж, від них я полечу зозулею до гаю!
Хай
руки криламистають. Лечу я! Відлітаю!
Ку-ку!
Ку-ку!
Дитина
1
Матусю,
вернись! Зрозуміли ми все!
Нехай
твоєпір’ячковітерзнесе!
Дитина
2
Лишися,
матусю! Вертайся до хати!
Завждибудемодопомагати!
Дитина
3
Ой,
матінко люба! Самотньобез тебе!
І
холодно дуже, і сіре нам небо!
І
їсточкихочетьсядіткам маленьким,
Біда
нам! Боскривдили ми ріднуненьку!
Дитина
4
Матусю!
Коли ти нам піснюспівала,
То
сонечковнебі для нас вигравало. Коли ж типовернешся, матінко, знову?
Коли
ж ми почуємвеселурозмову?
Дітиплачуть,
підбігають до матері, обнімаютьїї.
Мати
Зігріласерденькопекучасльоза.
Я
ж рідна вам мати, зовсім не чужа.
Прощатиумієлишматидитині.
Діти.
Ми слухатись будем, матусю, віднині!
Дитина
1
Пробачмені,
люба матуся, провинидитячімої.
Люблю
я тебе, моя рідна, ласкавітвоїочі.
Дитина
2
Пробачмені,
рідна, хороша за біль, щотобізавдавав.
Хай
в косах не віє пороша, а квітамиквітне весна.
Дитина
3
Як
виросту, люба матусю, дороги твої явстелю
Квітками
з весняного дива за ласку й турботу твою.
Дівчаткатанцюють.
Щасливі ми, щонародилися і живемо на такійчудовій, мальовничійземлі — у
нашійславнійУкраїні. Ми
з вами всі — український народ, якийскладається з родин малих і великих,
дружніх і працьовитих. Родина — це не тількирідні, родичі. Це і наш клас, і
наша школа, і наша директор — ТетянаМихайлівна. Відкрита, загадкова та весела
матуся, до якоївсійдутьзісвоїми болями і радощами, черпаютьсили для
підкоренняновихвисот, бо вона заглядає у минуле, живе у сьогоденні,
прокладаємісточок у майбутнє. Завдякиїїневтомнійпраці, наполегливості,
ініціативності й підтримкипедагогічногоколективу та вас, дорогі батьки і діти,
— школа почала оновлюватися і готова до новихзвершень на благороднійнивіосвіти.
Лунаєпісня
«Вкраїно моя».
Україна…
Тут жили наші предки, живутьнаші батьки, тут коріньукраїнського народу,
щосягаєсивоїдавнини. І де б ми не були, скрізьвідчуваємопокликрідноїземлі,
хвилюємося аж до сліз, зачувширідне слово.
ЛюбітьУкраїну
у сні і на яву,
Вишневу
свою Україну. Красу їївічно живу і нову
І
мовуїїсолов’їну.
Танецьпідпісню
«Батьківщина».
У народікажуть, щогарна та сім’я, де
виростаютьгарнідіти. І це справедливо, боврешті-решт долю дітейвизначають не
слова та мрії, а загальниймікроклімат у сім’ї. Сім’я, де батьки живуть не
зарадидітейабозаради себе, а живутьусі разом радіснимжиттям маленького
колективу, де всілюблять один одного, де панує атмосфера взаємодопомоги, тепла,
турботи, любові, там ростутьщасливідіти. А які батьки не
хочутьбачитисвоїхдітейщасливими? Який учитель не
хочебачитищасливіочісвоїхвихованців? Школа відіграєважливу роль у
вихованнідітей, але, погодьтеся, вона переважнопереконує,спонукає, повчає, а
сім’я — це практична школа духовності.
Шановні батьки! Якимибуливашіперші думки післянародженнядитини? Про щови думали, коли дивились на
ваше дитятко?
Почуттярадості,
щастя і щечогось такого, що не можнапояснити словами, переповнюютьбатьків, у
якихнароджуєтьсядитина.
Спочаткубатьківськіочідивляться
на нас ізлюбов’ю, потім — ізгордістю, а далі з надією.
Тож
просимо вас, мамо, скажіть нам своєщире, тепле, материнське слово.
Мама. Діти! Бог подарувавменівеликещастя
на землі — материнство! Ви неуявляєте, які ми щасливівід того, щомаємо вас.
Сьогодні я говорю відусіхматерівнашогокласу, відматерівусієїЗемлі. Ми, матері,
хочемо, щобвивиросли хорошими людьми: добрими, чесними, чуйними, бови —
сенснашогожиття, мета нашогожиття, ви — наша радість, гордість і надія.
Лунаєпісня
«Рідна хата» у виконанні мам класу.
Учитель. Наш народ дуже любить
пожартувати. Тож і ми пожартуємо.
ПрацьовитийМикита
В
школітвір писав Микита:
«Вся
сім’я в нас працьовита!
Ми
виконуєм в суботувсіулюблену роботу:
Тато
з гайковимключемдзенькаєпід «Москвичем»,
Мама
щіткою і милом вхатівікнавсіпомила,
Й,
запаливши в кухні газ,
Варить
борщ смачний для нас.
Дружно
всі у нас працюють! Я також не ледацюю!
Я
роблю для кабана шкоринкиіз кавуна!»
Я без діла несиджу
Доки
мама пиріжкиліпить без упинку,
Я
без діла несиджу — пропоную начинку.
З’їв
я сирузо три ложки,
І
калиниз’їв я трошки,
Потім
сливу скуштував,
Жменю
ягід в рот поклав.
Вжеготовіпиріжки,
їсти б, доки свіжі,
Та
стомився я так, що не доїжі!
Бабусин вихідний
Онучка
Сьогоднінеділя,
бабуся ще спить.
Не
буду я рано бабусю будить.
Насмажукартоплі
сама на сніданок,
Сама
підмету я і сіни, і ганок,
Пирігіз
повидлом спечу я сама,
А
тожвихідних у бабусі нема!
Картопляпарує,
букет на столі…
А
де ж це бабуся? Нема її…
Бабусенько!
Де цеви? Я вас чекаю!
Бабуся
Ох,
ох! Лушпиння з картоплі на кухнізбираю!
Змиваю
повидло зістелі, зістін,
Змітаюрозсипанийцукор
і кмин.
Ще
раз ізворітповідшкрібуютісто,
І
сяду з тобою, онученько, їсти!
Звучитьпісня
«Тато і мама»
Коханіматусі
і ріднібабулі!
Хайдовгілітанакує
вам зозуля!
Ми
любимо вас, тата,
І
вас, дідусі!
Здоров’я
і щастяБажаємовсім!
Братам
і сестричкам наштеплийпривіт!
Бажаємо
вам радості,
Щастя
й любові,
Бажаємо,
щобзавжди
Були
виздорові!
Ми
любимо за все вас:
За
строгість, за ласку,
Хай
буде життя ваше
Світлим,
як казка!
Роде
нашкрасний!
Роде
нашпрекрасний!
Будьте
здорові
Щодня
і щоночі,
Хай
світятьсящастям
Завждивашіочі!
Наймиліші,
найрідніші!
Щиро
любимо ми вас!
А
теперловітьхутчіше
Поцілуночкивід
нас!
Лунаєпісня
«Родина» у виконаннівчителя, мам класу і дітей.
Учитель. Щиродякуювсім за те, що взяли
участь у нашомусвяті. І хочу побажативсім — дорослим і дітям — завждипам’ятати
про тих, хто дав нам життя, цінуватиїх.
Тожбережіть
один одного, будьте опорою і надією.
Бажаю
вам всімлюбовівідбатьків, повагивіддітей, а щастя й здоров’явід Бога!
Немає коментарів:
Дописати коментар